Кури іспанського походження є одними з найяскравіших представників пташиного світу, що відомі своїм декоративним виглядом і корисними господарськими властивостями. Загальна назва “іспанка” охоплює понад 20 різних порід, які мають спільні риси, але відрізняються між собою за зовнішніми характеристиками та продуктивністю. У країнах пострадянського простору найбільшу популярність здобули п’ять основних різновидів, кожен з яких заслуговує на увагу завдяки своїм особливостям.
Загальна характеристика курей іспанок
Породи курей, виведені в Іспанії ще в XVIII столітті, незважаючи на різницю в екстер’єрі та продуктивності, мають кілька загальних рис, які дозволяють відразу впізнати їх іспанське походження. Ось основні характеристики:
- Компактне тіло з плавними лініями.
- Листоподібний гребінь і сережки, що надають птахам характерного вигляду.
- Темні, округлі очі.
- Висока постава шиї, яка створює враження величі.
- Довгі ноги та пишний хвіст.
Завдяки цим особливостям, кури іспанка вважаються декоративними, хоча їх нерідко вирощують також для отримання м’яса і яєць.
Голошейна іспанка
Голошейна іспанка є однією з найцікавіших та впізнаваних порід завдяки відсутності оперення на шиї. Її гола шия, що має менш насичений червоний відтінок, створює контраст із пір’ям на голові та грудях, які утворюють своєрідний «бант». Очі цієї породи мають насичений оранжевий колір, а дзьоб – темний та загнутий. Кури мають потужні кінцівки і довгі крила, які вільно звисають по боках.
Щодо продуктивності, голошейна іспанка має середні показники: півні досягають ваги 4-5 кг, кури – 3-3,5 кг. Самки починають нестися вже у шестимісячному віці, даючи до 160 яєць на рік, кожне вагою 55-58 грамів. Інстинкт насиджування у цієї породи відсутній, тому курчат вирощують за допомогою інкубаторів. Цікаво, що пташенята мають дуже високий рівень виживаності – до 95%.
Білолиця іспанка
Білолиця порода курей є результатом схрещування мінорок і бійцівських порід. Вона вирізняється чорним пір’ям з темно-синім відливом та білим обличчям, на якому особливо виділяється червона борідка. Її сережки – білого кольору, кінцівки міцні, а плюсни оголені, сірого відтінку.
Ця порода є м’ясо-яєчною: кури можуть нести до 180 яєць на рік, кожне вагою 55 грамів. Півні досягають ваги 3 кг, курки – 2,5 кг. Одна з важливих переваг білолицих іспанок – це збережений інстинкт насиджування, хоча вони не завжди відзначаються старанністю у цьому процесі. Через активний характер білолицям іспанкам не підходить клітинний тип утримання – вони потребують вільного простору.
Андалузька голуба іспанка
Ця порода славиться своїм унікальним забарвленням – сіро-блакитним з чорним контуром на пір’ї грудей і спини. Андалузька іспанка має округлу форму тіла, широку спину та добре розвинену грудну клітку, що надає їй гармонійного та збалансованого вигляду. Її серповидний хвіст надає особливого шарму, особливо півням цієї породи.
Незважаючи на привабливий зовнішній вигляд, продуктивність андалузької голубої іспанки досить низька. Тому вона частіше вирощується як декоративна порода, якою цікавляться птахівники-любителі.
Редбро
Іспанка редбро належить до порід м’ясного напрямку, що була виведена шляхом схрещування корнуельських та малайських бійцівських курей. Вона вирізняється великими розмірами, добре розвиненою мускулатурою та світло-коричневим оперенням. Вага півня досягає 4 кг, а курки – 3 кг. Несучість у цієї породи на середньому рівні – близько 160 яєць на рік.
Редбро мають здатність швидко набирати вагу, і це робить їх дуже привабливими для фермерів. Вони також відзначаються здатністю переносити холод, що є значною перевагою для вирощування в умовах різних кліматичних зон. При правильному догляді та збалансованому раціоні, ці птахи можуть скласти серйозну конкуренцію бройлерам.
Мінорка
Мінорка – це одна з найстаріших порід іспанок, що походить з італійського острова Менорка. У результаті селекційної роботи з’явилося три різновиди: чорна, біла і карликова мінорка. Чорна мінорка вирізняється чорним оперенням з зеленкуватим відтінком та червоним гребенем. Її вага становить 3 кг у півнів і 2,5 кг у курок.
Білі мінорки виведені британськими вченими і відрізняються більшими розмірами – півні досягають 4-4,3 кг, а курки – 2,7-3,5 кг. Останній різновид – карликова мінорка, вага якої всього 1 кг у дорослого півня.
Мінорки починають нестися вже з 5 місяців і в перший рік несуть до 160 яєць, вагою 58-60 грамів. Їхні яйця мають приємний смак, що є додатковим плюсом для фермерів.
Кури породи іспанка, хоча і мають деякі обмеження в утриманні через свою чутливість до холодів, залишаються популярними серед фермерів завдяки їхньому унікальному зовнішньому вигляду та смачному м’ясу. Однак, для успішного розведення цих птахів необхідно враховувати ряд важливих аспектів, таких як кліматичні умови, забезпечення правильного догляду та підтримання високої гігієни в пташнику.
Особливості утримання іспанських курей
Однією з основних проблем утримання іспанських курей у регіонах з холодним кліматом є їх схильність до простудних захворювань. Кури погано переносять низькі температури, що робить їх менш придатними для розведення в місцях з суворими зимами. Якщо ви вирішите займатися розведенням цієї породи, важливо побудувати теплий курник з належною ізоляцією. Для збереження тепла на підлогу рекомендується класти дерев’яні дошки, оскільки бетонне покриття може бути занадто холодним для цих птахів.
Крім того, у зимовий період потрібно забезпечити тривалість світлового дня не менше ніж 12 годин. Це можна зробити за допомогою освітлювальних приладів у курнику, оскільки недостатнє освітлення негативно впливає на продуктивність несучок. Важливо також пам’ятати про необхідність підтримання хорошого повітрообміну в пташнику — вентиляція повинна бути достатньою, але не створювати протягів, які небезпечні для курей.
Для утримання курей іспанської породи взимку використовується товста підстилка з тирси, торфу або соломи. Така підстилка не лише допомагає зберегти тепло, але й забезпечує комфортне середовище для птахів. Важливо своєчасно міняти підстилку, щоб уникнути накопичення вологи та шкідливих бактерій, що можуть призвести до захворювань.
Необхідність вигулу та фізичної активності
Іспанські кури люблять бути на свіжому повітрі, тому для них важливо мати вигульний дворик з навісом, який захистить їх від дощу та сонця. Недолік фізичної активності може погано відобразитися на якості м’яса та яєчній продуктивності. Вольєр рекомендується розташовувати на південній стороні, щоб птахи отримували більше сонячного світла, яке сприяє здоров’ю курей і запобігає розвитку таких захворювань, як рахіт у молодих птахів.
Гігієна та чистота
Одним із ключових моментів у догляді за іспанськими курми є чистота. Птахи цієї породи чутливі до різних паразитів та інфекцій, тому необхідно ретельно стежити за станом пташника. Годівниці та поїлки слід мити кожні 2-3 дні, а підстилку змінювати по мірі забруднення. Регулярне очищення та дезінфекція приміщення допоможуть запобігти розвитку хвороб і зберегти здоров’я ваших птахів. Під час чищення рекомендується використовувати деревну золу, змішану з піском, для очищення пір’я птахів.
Два рази на рік у пташнику потрібно проводити повну дезінфекцію — обробляти стіни, підлогу, гнізда та жердини антисептичними засобами. Це особливо важливо в осінньо-зимовий період, коли ризик захворювань значно зростає.
Годування іспанських курей
Щоб іспанські кури залишалися здоровими та продуктивними, важливо забезпечити їх збалансованим раціоном. Досвідчені фермери радять використовувати готові комбікорми, проте багато хто з них вважає за краще складати меню самостійно. Важливо, щоб раціон включав різноманітні джерела поживних речовин: цілісне та пророщене зерно, бобові, зелень, коренеплоди, кисломолочні продукти, нежирний сир та рибу.
Особливу увагу варто приділити мінеральним добавкам — крейда, сіль та кісткове борошно повинні бути присутніми в щоденному раціоні птахів. Вранці та ввечері їм дають зернові суміші, а вдень — соковиті корми. Важливо також забезпечити курям доступ до чистої води — поїлки потрібно мити щодня, особливо влітку, коли ризик закисання води значно збільшується.
Профілактика хвороб
Оскільки кури породи іспанка часто страждають від простудних захворювань, фермери повинні докладати особливих зусиль для профілактики. Важливо не випускати птахів на вулицю у холодну або дощову погоду, а в пташнику підтримувати постійну температуру. У зимовий період до раціону курей варто додавати вітаміни для зміцнення імунітету.
Особливої уваги вимагає і стан травної системи іспанських курей. Їм часто трапляються розлади травлення, тому важливо стежити, щоб птахи не переїдали, а їхній корм був завжди свіжим. Вологі мішанки потрібно видавати курям тільки в обідній час і контролювати, щоб вони були з’їдені протягом 30-40 хвилин. Для поліпшення травлення до корму можна додавати черепашник, який допомагає перетирати їжу в зобі.
Розведення курей іспанської породи
Хоча іспанки не використовуються для промислового виробництва м’яса та яєць, їх часто розводять у приватних господарствах завдяки високій виживаності пташенят (95-96%). Через те, що багато іспанських курей втратили інстинкт насиджування, виведення молодняка здійснюється за допомогою інкубаторів. Інкубаційні яйця краще брати від курей, які вже несуться другий чи третій рік.
Для відбору пташенят на плем’я використовується триетапний процес. Спочатку відбирають найміцніших і здорових пташенят, пізніше оцінюють їх продуктивність і яйценоскість, а наприкінці відбирають півнів за їхньою відповідністю стандартам породи.
Висновки
Кури породи іспанка, незважаючи на складності в утриманні, залишаються популярними серед птахівників через їхню декоративну зовнішність і смачне м’ясо. Проте варто враховувати, що ці птахи потребують особливих умов догляду, а також високої уваги до здоров’я та раціону.