У разі додавання в бетон води, поліпшується його пластичність, хоча це негативним чином позначається на міцності, що не може задовольнити вимоги більшості будівництв. З подібній ситуації виходом стає введення пластифікаторів в розчин, тобто речовин, що сприяють зручному нанесення бетону, підвищенню стійкості до деформації, до того ж розчин стає більш щільним і стійким, завдяки таким речовинам.
Пластифікатори надають твердості за рахунок того що відбувається усунення бульбашок повітря. Складом властиво покращувати розчинність, при цьому знижується потреба додавання води до 20%, що сприяє підвищенню якості бетону додатково. Істотно знижуються трудовитрати завдяки застосуванню даних речовин, тому як вони сприяють ефективному без можливих дефектів нанесення.
Вони також виступають в якості перешкоди для появи корозії в арматурі, а також деяких елементах Термопол, сприяючи прискоренню процесу висихання. Відбувається економія витратних матеріалів, збільшується загальна площа покриття. Пластифікатори відносяться до одного з чотирьох відомих видів, на визначення, якого впливає надається ефект. Основою для виробництва СУПЕРСИЛЬНОЇ речовини є продукти, отримані в результаті процесу конденсації сірчаної кислоти, сульфату натрію, нафталіну, 30% формальдегіду.
Наповнювачі хімічні, мають властивість змінювати пластичність на кілька порядків, наприклад, марка П1 стає П6. Це жодним чином не впливає на щільність і міцність. Сильні пластифікатори для будівельного розчину проводяться за допомогою таких базових речовин як лігносульфонат, неорганічні солі і акрилові полімери. При підвищенні показників пластичності відбувається збільшення тиксотропності і зручності при укладанні.