Неприємно, коли люди «ні вуха, ні рила» в медичну проблему, або взагалі, в медицині, раптом починають публічно обговорювати і давати рекомендації. Так було з мастектоміческімі «діяннями» Джолі, коли багато доктора висловлювали осуд, крім мовчали онкологів, яким була абсолютно зрозуміла мотивація і адекватність виконаних превентивних заходів. І ще раз, як онколог, скажу – правильно Анджеліна зробила.
Тепер в британській пресі обговорюється питання «невиправданість» мамографії в скринінгу раку молочної залози, що однозначно спричинить відмови від обстеження. Камінь кинула професор акушерства-гінекології з лондонського King’s College Сьюзан Бьюлі, восени 2011 року написала відкритий лист ведучому онколога королівства серу Майку Річардса. Дама публічно відмовлялася від регулярних обстежень власного організму, знехтувавши сімейною історією раку молочної залози.
Мотивація відмовниці – високий відсоток надлишкової діагностики, коли лікування раку не призводить до збільшення тривалості життя внаслідок смерті від інших причин, або пухлина живе дуже неактивно, розвиваючись роками і без метастазів. Професор звинуватила британську Національну службу охорони здоров’я (NHS) в приховуванні всієї правди про мамографи, яку з 1988 року настійно рекомендують жінкам від 50 до 64 років. Погодьтеся, з вуст лікаря звинувачення колег в замовчуванні звучить як звинувачення в злочинній змові проти людства.
У відповідь сер Річардс посприяв проведенню незалежних досліджень користі і шкоди масового скринінгу, і рівно через рік доповів, що регулярні обстеження на 20% зменшили смертність британок від раку молочної залози, щорічно рятуючи 1300-1400 жіночих життів. Але 4 000 британок, яким після мамографії провели лікування, не було потреби в цьому, так як пухлина не могла стати причиною їх смерті, правда, довести це до видалення пухлини не було можливості.
Підлили масла у вогонь фахівці Оксфордського університету, які вивчили статистику смертності з 1979 по 2009 рік в своєму регіоні, а також дані про смертність від раку молочної залози за 1971 – 2009 роки по всьому королівству. Максимальна користь у вигляді 2-5% зниження числа смертей була відзначена в групі молодше 40 років, які не проходили регулярного скринінгу. У групі обов’язкового «вікового скринінгу» зниження показника було на рівні 1,2-3%.
Автори дослідження зробили висновок, що хоча в окремому випадку обстеження може принести користь, на популяційному рівні ефекту від скринінгу на рак молочної залози не спостерігається, а зниження цього показника пов’язане з якісним поліпшенням методів терапії. Що, загалом-то, щира правда. Але кожна жіноча особина має свої особливості, і природа не гарантує їй суворе дотримання в руслі популяції. Що для популяції достовірно, для особини, аж ніяк, не те ж саме.
Про доброякісному перебігу пухлинного процесу можна говорити тільки після закінчення якогось періоду часу, при первинному виявленні ніхто не дасть гарантії, що знайдений при мамографії малесенький рак не стане катом організму. Онколог ніколи не скаже, що хвору чекає навіть в найближчому майбутньому – варіантів розвитку клінічних подій маса. А якщо при первинному обстеженні для стандартного морфологічного дослідження взяти достатньо матеріалу неможливо, говорити про користь-шкоду скринінгу теж, що і ловити чорну кішку в темряві.