Вінцем серцево-судинної хірургії вважається пересадка серця. Хоча деякі операції при вадах серця і є технічно більш складними, пересадка серця займає перше місце перш за все за складністю організаційних і морально-етичних проблем.
Методику пересадки серця розробив американський хірург Шаумвей. Це фактично пересадка шлуночків. Серця донора і реципієнта розсікають по передсердно-шлуночкової борозні. Зшивають шлуночки донора з передсердями реципієнта, а також відрізки аорти та легеневих стовбурів між собою.
Незважаючи на ажіотаж навколо операції пересадки серця і на те, що на сьогодні виконано кілька тисяч операцій, серед кардіохірургів досі немає єдиної думки щодо її ефективності.
Це можна пояснити наявністю наступних проблем:
1. Морально-юридичних, пов’язаних з тим, що серце потрібно брати у живого донора. У зв’язку з цим виникає питання: коли можна взяти серце у донора і чи не порушує це його інтересів.
На Всесвітньому конгресі реаніматологів були проаналізовані реанімаційні картки 26-річної Деніз Дарваль, яка після автокатастрофи стала донором серця, і 50-річного радянського академіка Ландау, який також потрапив в автокатастрофу, але був врятований, хоча пошкодження життєво важливих органів у нього були важчими і він був старше Деніз. Можливо, Ландау вижив тільки тому, що ніхто навіть думки не допускав взяти у нього серце для трансплантації?
2. Подолання імунного бар’єру. В останні роки завдяки винаходу циклоспоринів в цій області відбулися зміни на краще.
3. Висока вартість операції.
4. Обмеженість показань до операції.
5. Пересадка здорового серця людині, яка має хронічні захворювання. В таких умовах функції органу з часом порушуються.